Яке дивне почуття!

Чому твої блакитні очі
Мені з`являються щоночі,
Але коли прокинусь враз,
Зникає чарівний алмаз,
І вже не можу я заснути,
Скажи мені, чи може бути,
Тке зі мною, а, чи ні,
У відповідь приснись мені.
І знов засну, і знов побачу
Твій образ чарівний, заплчу,
А витру сльози, знову плачу
І до зорі тебе не бачу.
І я чекаю тую нічку,
Щоб знов побочити тебе,
Але ще день, ще день сіяє,
І нас з тобою розлучає.
О день, о день, такий привітний,
Ізгасни лиш на мить, мій милий,
Щоб він приснивсь мені ,
З тим, ми прогулялись разом з ним.
Але той день мене не бачить.
Мої слова не мають значень,
Куди прийду тебе шукаю,
Коли знайду, то вже не знаю,
Куди від тебе утікати,
Куди свій погляд заховати.
Скажи, ну що за почуття,
До тебе відчуваю я?
Дай відповідь: І на прохання,
Відповіси мені: КОХАННЯ!


Автор: СВЕТА