В.К...

Чому любов така до мене зла?
Я знов кохаю тих, кого не варто
Нема, як кажуть, "худа без добра",
Але ж кохання все-таки не жарти!
Все починалось з сміху, не всерйоз,
Слова твої влучали прямо в ціль,
Ні, не життя це, а справжнісінький курйоз
Й на кораблі моєму знову штиль.
Кохання я придумала, створила,
Усе минеться й волі я нап'юсь
Та все ж боюсь я зустрічі з очима,
Хоч часто, потайки, за них молюсь.

Автор: Юлія